Улас — герой поеми Н. А. Некрасова «Кому на Русі жити добре»

Улас — характеристика персонажа

Улас — староста села Більші Вахлаки. «Служачи при строгому пані, / Ніс тяготу на совісті / Мимовільного учасника / Жестокостей його». Після скасування кріпосного права В. відмовляється від посади псевдобурмистра, але приймає на себе фактичну відповідальність за долю громади: «Улас був душу найдобріша, / Болів за всю вахлачину — / Не за одну родину». Коли, що проблиснула зі смертю Мізинка надія, на вільне життя «без панщини… без податі… Без ціпка…» переміняється для селян новою турботою (позовом зі спадкоємцями за поемние лугу), В. стає заступником за селян, «живе в Москві… був у Питере… /, А користі щось немає!». Разом з молодістю В. розстався з оптимізмом, боїться нового, вічно похмурий. Але повсякденне життя його багате непомітними добрими справами. Так, наприклад, у главі «Бенкет на увесь світ» по його почині селяни збирають гроші для солдата Овсяникова. Образ В. позбавлений зовнішньої конкретності: для Некрасова він насамперед представник селянства. Важка його доля («Не стільки в Білокамінній / По бруківці проехано, / Як по душі селянина / Пройшло образ…») — доля всього російського народу.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный софт – сборники сочинений, готовые домашние задания по всем предметам