Тема батьківщини («Співаю мою батьківщину…»)

Колекція творів: Тема батьківщини (“Співаю мою батьківщину…»)

Володимир Володимирович Маяковський – поет яскравий, не-ревний, революційний. Тема любові до Батьківщини займає у творчості поета центральне місце. Маяковський відгукується на всі події в країні. Він розкриває всеперемагаючу си-лу патріотизму. Ліричний герой поета – людин з новою мораллю, новим відношенням до праці, до народу – він член ве-ликого колективу радянських людей

Важке життя країни, що перейшла від війни до мирно-му будівництва. За короткий строк потрібно перебороти раз-рухові, голод, холод. І звільнені від гніта капитализ-ма люди готові перенести всі труднощі в ім’я осуществ – ления реальної мрії про місто-саду, що виросте на голому місці, споруджений їхніми руками. Маяковський уве-рен, що здійснення цієї мрії – справа недалекого бу-дущего.

Я знаю -

Місто

Буде, Я знаю -

Саду

Цвесть, коли

Такі

Люди в країні

Радянської

Є!

Приналежністю до колективу нових людей планети пишається кожна людина. Гарячою любов’ю до своєму Отече-Ству повні слова ліричного героя, високо піднімаючий радянський паспорт:

Читайте,

Заздріть

Я -

Громадянин

Радянського Союзу

Джерело цієї гордості – у свідомості історичної рево-люционной ролі своєї країни, народу

Москва

Для нас

Не державний аркан,

Ведучий землі за нами,

Москва

Не як росіянинові мені дорога,

А як вогневий прапор

И Маяковський гордовито заявляє про своєї принадлежно-сти до багатонаціональної родини радянських народів, вирощений-ний силою й волею партії більшовиків

…тільки

Під прапором більшовиків

Воскресла

Вільна Грузія

Так,

Я грузин,

Забитої

Але не старенької нації

В ущелину це.

Я -

Рівний товариш

Однієї Федерації

Прийдешнього миру Рад

“Непереможною зброєю» у майбутніх класових битвах на-зивает поет “солідарність людей, різною мовою, але – оди-накових класом».

Майбутній

Рядовий

У закордонній роті,

чиЙдеш піхотою,

У чи танках ящеришься,

Помни:

Тобі

Рідніше рідні

Перша

Наша

Республіка трудящих!

Поет щиро радується кожному досягненню своєї країни в області сільського господарства й промисловості, культури, у побуті, у міжнародних справах. Поет відзначає, що щодня народжує нові “чудеса» на рідній землі. Але найбільше чудо, породжене Жовтнем,- радянська людина, вільна й сильний, що перетворює свою землю, що проявляє при цьому небувалий героїзм. І Маяковський не раз вертається в добутках до визначення того основного, що (робить радянської людини особливим, дає йому богатирські сили для здійснення подвигу:

…головне в нас

Це – наша

Країна Рад

Радянська воля

Радянський прапор,

Радянське сонце

Суть патріотизму радянської людини, носія нових (переконань, почуттів, моралі, Маяковський розкрив у своїх численних віршах, особливо яскраво й талановито у вірші “Товаришеві Нетте – пароплаву й чоло-ріку».

Маяковського можна приймати чи ні, але він наша історія, від якої неможливо відмовитися й відмахнутися

Мені б жити й жити

Крізь роки мчачись

Але наприкінці хочу -

Інших бажань немає

Зустріти я хочу

Мій смертний, година

Так,

Як зустрів смерть

Товариш Нетте.

(function(){