Моя Україна. Сценарій шкільного свята

1-а ведуча.

Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, і мені лишали…

Тож встаньмо, браття, в цю урочисту мить,

Внесіть прапор вільної держави

2-а ведуча. Степів таврійських і карпатських гір

З’єднався колір синій і жовтий,

Хай недругам усім наперекір

Внесіть прапор вільної держави!

1-а ведуча. Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,

Його полотна в попелі лежали,

Але він знов, як день новий, розцвів,

Внесіть прапор вільної держави!

2-а ведуча. Повірмо в те, що нас вже не збороти,

І долучаймось до добра і слави,

Хай будуть з нами Правда і Господь,

Внесіть прапор вільної держави! (Звучить запис Гімну «Ще не вмерла України». Вносять прапор).

1-а дитина.

Ми дуже любимо свій край

І любим Україну,

Її лани і зелен гай,

В саду рясну калину.

Там соловейко навесні

Співає між гілками,

Та й ми співаємо пісні,

Змагається він з нами.

2-а дитина.

Послухай, як струмок дзвенить,

Як гомонить ліщина,

З тобою всюди кожну мить

Говорить Україна.

Прапорець, що я тримаю,

Для мене єдиний,

Прапорець цей, що я Маю, —

Символ України.

3-я дитина.

Нема в світі більш святого

Й не буде ніколи,

Від край неба голубого

Над пшеничним полем.

4-а дитина.

Не забуду я ніколи:

Знак мій — Тризуб в синім полі,

І Україні!

Україна — край мій рідний,

Щоб був славний і свобідний.

5-а дитина.

Жовті ниви сині гори,

Синьо-жовті в нас прапори.

Все нам будуть помагати

Господь Бог і Божа мати

У рідному краї серце співає —

Одна Україна — і двох не буває.

Місця, де ми народились, святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

6-а дитина.

Дівчинка я — українка

І звуть мене Христинка,

А дідусь мій — козак,

В нього вуса — ось так!

Красивий, щедрий рідний край.

І мова наша солов’їна,

Люби, шануй, оберігай

Наш край, що зветься Україна!

1-а ведуча. Ми живі, знову спраглі життя. Ми спалюємо в свідомості привиди минулого, зберігаємо в пам’яті віхи історії, аналізуємо пройдений шлях, ми думаємо і говоримо вголос.«Бо ми вільні.

2-а ведуча. У 2-му тисячолітті українська нація тричі втрачала і відроджувала свою незалежність. Вже 23 років ми будуємо свою українську хату. Ми — українці! Велика нація зі своєю культурою і духовністю, мовою.

1-а ведуча. Всі 23 років ми марили надіями, що люди стануть жити набагато краще. Не збулось… В державі руйнація, зниження життєвого рівня. Ціни на необхідні продукти зросли до небес. Економіка в глибокій прірві. Хіба про таку незалежність могли ми мріяти?

2-а ведуча. Але нам вже 23, ми виростаємо. Наша козацька кров пульсує і гуде, ми вболіваємо за долю України. Ми прийшли на цю землю, щоб захистити її від біди, щоб утвердити волю і незалежність. Бо ми нащадки Хмельницького, Шевченка, Франка. Ми знаємо, чиї ми діти. І матір у нас одна — Україна!

(Пісня «Україні», муз. А. Андруховича слова В. Крищенка — виконує хор).

1-а ведуча.

Є щось святе в словах «мій рідний край»…

Для мене це матусі пісня ніжна,

І рідний сад від квіту білосніжний,

І той калиновий у лузі гай.

2-а ведуча. Для мене — це твої стежки й мої

В містах і селах стоптані любов’ю,

І пісень людських прозорі ручаї,

Усе, що серцю рідне невимовно! (Виконується пісня «Мамина коса», муз. В. Хорта, сл. Чернецького).

1-а ведуча. «Пісня про Довбуша» в обробці Б. Крижанівського — виконує хор.

2-а ведуча. Українська народна пісня «Ой на горі пень дуплавий» (хор сходить).

1-а ведуча. Наша країна святкує 23 років своєї незалежності. Щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі, у нашій славній Україні. Тут жили наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

2-а ведуча. Рідний край, Україна, Батьківщина. Які це прості і разом з тим прекрасні слова. Велика священна любов до Батьківщини жила, живе і житиме у всіх чесних серцях. 1-а ведуча.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе чудуватися повік.

2-а ведуча.

Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини.. Є країни великі й малі, Ти найкраща завжди. Батьківщино.

1-а ведуча. Стрілецький гумор! Через сплюндровані могили і повалені березові хрести, з далеких доріг, битих стрілецькими ногами він знову виривається на волю!

Квіткою-незабудкою знову розквітає він на неопалимих купинах вдячної людської пам’яті.

2-а ведуча. Батьківщина — друга мати. Немає ріднішої від неї, немає гарнішої.

1-а ведуча. Українська мова, українська пісня, українська казка. Все це переплелось у нашій душі чарівним вінком любові до рідного краю.

2-а ведуча.

Мені над оце більш нічого не треба:

Домівка матусі, волошки в житах,

Вишневий світанок, полив’яне небо

І сиза роса на траві при шляхах.

Таке все тут миле доступне і гідне

Високі тополі і тихе село.

Таке сокровенне, насушне і рідне,

Воно в мою душу навіки вросло.

Коралі калини, і мамині очі,

І доля — з лелечого наче крила.

Я більшого щастя на світі не хочу,

Щоб лиш Україна міцніла й жила.

1-а ведуча. Квітуй, Україно, та так щоб почули,

Що є на планеті красуня така,

І щоб волиняни, полісці, гуцули.

Чи то слобожани — єдина сім’я.

2-а ведуча. Крокуй, Незалежність, веди Україну,

Нехай хвилі щастя виносять Дніпро,

І вічно пророчі слова твого сина,

Що розум засіяв для нас на добро.

Щоб добрі справи не померли, не вснули.

Плекаймо те, що волею дано,

Ні за яку ціну, ні за які послуги Ми Незалежність вже повік не віддамо.

1-а ведуча. Прийдуть нащадки і віриться — побачать Україну оновлену, вільну від економічного хаосу. Золотітимуть хліба, квітуватимуть сади. Не розбрат, а тільки єдність буде гарантом Незалежності, так нелегко здобутої зусиллями волі і розуму. Реальністю стане мрія багатьох віків. І світлим буде день, твій Україно!

2 а ведуча.

Дороги іншої не треба.

Поки зорить Чумацький шлях.

Я йду від Тебе і до Тебе По золотих Твоїх стежках.

Мені не можна не любити,

Тобі не можна не цвісти,

Лиш доти варто в світі жити,

Поки живеш і квітнеш Ти.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный софт – сборники сочинений, готовые домашние задания по всем предметам