Як «зроблена» трилогія Л. Н. Толстого «Дитинство. отроцтво. юність»

Колекція творів: Як “зроблена» трилогія Л. Н. Толстого “Дитинство. отроцтво. юність»

Як і всі добутки Л. Н. Толстого, трилогія ” Детст-В. Отроцтво. Юність» з’явилася, по суті, втіленням великої кількості задумів і починань. У ході роботи над добутком письменник ретельно вигострював кожну фразу, кожну сюжетну комбінацію, намагався підкорити всі художні засоби чіткому проходженню загальній ідеї. У тексті толстовських добутків важливо всі, дріб’язків немає. Кожне слово вжите не випадково, кожний епізод продуманий

Головною метою Л. Н. Толстого стає показ розвитку людини як особистості в пору його дитинства, отроцтва і юнос-ти, тобто в ті періоди життя, коли людина найбільше повно відчуває себе у світі, свою нерозривність із ним, і потім, коли починається відділення себе від миру й осмисле-ние навколишнього його середовища. Окремі повісті становлять трилогію, дію же в них відбувається відповідно до ідеї, сну-чалу в садибі Иртеньевих (“Дитинство»), потім мир значно розширюється (“Отроцтво»). У повісті “Юність» тема родини, будинку звучить у багато разів приглушеннее, поступаючись місцем темі взаємин Николеньки із зовнішнім миром. Не випадково зі смертю матері в першій частині руйнується гармонія відносин у родині, у другий – умирає бабуся, несучи із собою величезну моральну силу, і в третьої – тато вдруге жениться на жінках, у якої навіть посмішка всег-так однакова. Повернення колишнього сімейного щастя стає зовсім неможливим. Між повістями су-ществует логічний зв’язок, виправданий насамперед логи-якого письменника: становлення людини хоч і розділяється на певні стадії, однак безупинно на самій справі

Оповідання від першої особи в трилогії встановлює зв’язок добутку з літературними традиціями того време-ни. Крім того, воно психологічно зближає читача з ге-риємо. І нарешті, такий виклад подій указує на не-яку ступінь автобіографічності добутку. Впро-Чим, не можна сказати, що автобіографічність з’явилася наибо-леї зручним способом втілити якийсь задум у произведе-нии, тому що саме вона, судячи з висловлень самого пи-сателя, не дозволила здійснити первісну ідею. Л.’Н. Толстой задумував добуток як тетралогію, тобто хотів показати чотири етапи розвитку людської лич-ности, але філософські погляди самого письменника в ту пору не укладалися в рамки сюжету. Чому ж все-таки автобио-графия? Справа в тому, що, як сказав Н. Г. Чернишевський, Л. Н. Толстой “надзвичайно уважно вивчав типи життя людського духу в самому собі», що давало йому возмож-ность “написати картини внутрішніх рухів людини». Однак важливо те, що в трилогії фактично два головних герої: Николенька Иртеньев і доросла людина, згадую-щий своє дитинство, отроцтво, юність. Зіставлення взгля-дов дитину й дорослий індивіда завжди було об’єктом инте-ресов Л. Н. Толстого. Та й дистанція в часі просто необ-ходима: Л. Н. Толстой писав свої добутки про усім, що в цей момент його хвилювало, а виходить, у трилогії повинне було найтися місце для аналізу російського життя взагалі.

Кожна глава містить у собі певну думку, епи-зод з життя людини. Тому й побудова усередині глав підлегло внутрішньому розвитку, передачі стану героя. Довгі толстовські фрази шар за шаром, рівень за рівнем зводять вежу людських відчуттів, пережи-ваний. Своїх героїв Л. Н. Толстой показує в тих услови-ях і в тих обставинах, де їхня особистість може виявити-ся найбільше яскраво. Герой трилогії виявляється перед особою смерті, і отут всі умовності вже не мають значення. Поки-Зиваются взаємини героя із простими людьми, тобто людина як би перевіряється “народностями». Маленьки-Мі, але неймовірно яскравими вкрапленнями в тканину повествова-ния уплетені моменти, у яких мова йде про те, що вихо-дит за рамки розуміння дитини, що може бути відомо героєві тільки по розповідях інших людей, наприклад війна. Зіткнення із чимсь невідомим, як правило, обора-чивается майже трагедією для дитини, і спогаду про такі миті спливають у пам’яті насамперед у міну-ти розпачу. Приміром, після сварки з St.- Jerme Николень-Ка починає щиро вважати себе незаконнонародженим, пригадавши обривки чужих розмов

Зрозуміло, Л. Н. Толстой майстерно використовує такі традиційні для російської літератури прийоми подачі харак-теристики людини, як опис портрета героя, изображе-ние його жесту, манери поводження, тому що все це – зовнішні прояви внутрішнього миру. Надзвичайно важлива мовна характеристика героїв трилогії. Вишукана французька мова гарна для людей сomme il

(function(){