Велика доля книги книг

Навряд чи можна знайти в історії писемності інший літературний пам’ятник, про яке стільки писали, говорили, сперечалися, як Біблія. І навряд чи хоч одна книга на землі має такою складною, загадковою, неоднозначною, суперечливою й, безперечно, велику долю

Одне з найвидатніших і значних видань у світі зберігається в колекції Всесоюзної державної бібліотеки іноземної літератури. На його обкладинці написано: «СОDЕХ ВIВLIORUМ SINAITICUS РЕТRОРОLIТАNUS», урятований з мороку під заступництвом Його Імператорської Величності імператора Олександра II, доставлений у Європу й виданий до вящему блага й слави християнського навчання працями К. Т.». Це видання одного із самих повних і найдавніших списків Біблії – Синайського кодексу. Складається книга із двох частин: Старого й Нового завітів. Саме в такому виді Біблія ввійшла в історію духовної культури як велика Книга Книг. А заслуга знаходження священного рукопису належить німецькому вченому, библеисту Костянтинові Тишендорфу. На жаль, як багато скарбів культури, цей пергамент не зберігся в нашій країні, а пішов за кордон. Британський музей наприкінці 1933 року придбав його за величезну суму в полмиллиона доларів – ціну, який не вдостоювалася жодна книга вмире.

Чому ж саме цій книзі надається таке велике значення? Вся справа в тому, що оригінали біблійних текстів не збереглися. Протягом століть багато авторів намагалися перевести рукописи, що були, на різні мови. Найвідоміший переклад Старого завіту грецькою мовою зветься «перекладу Сімдесятьох», тому що, по переказі, над ним працювали 70 книгарів з Єрусалима. Цей переклад став основою для церковнослов’янського перекладу Кирила й Методія, зробленого в IX столітті. На той час грецька версія була вже переведена на багато мов. З огляду на той факт, що за роки існування, перекладів і переписування вручну, текст Біблії змінився: у нього проникнули неминучі в таких випадках помилки й неточності. Це утрудняло встановлення первісного змісту книги. Саме тому текст, знайдений Тишендорфом, був так важливий для відтворення старозавітних переказів. Новий завіт був створений багато пізніше – у першому сторіччі існування християнської церкви. Він написаний грецькою мовою й зберігається в Манчестерской бібліотеці

«Біблія» у перекладі із грецького означає «книга». І дійсно, вона являє собою цілі збори книг, різних по стилі, жанру, Тема сочинениятическому й ідейному змісту, місцю й часу описуваних подій, і, що створювалися на протязі більше десяти сторіч. Вона є безперечним пам’ятником древньої літератури. Однак її значення виходить за рамки тільки лише літературної цінності. Адже не випадково за час свого існування вона не раз зазнавала критики, гонінню й у той же час знаходила незліченну безліч гарячих захисників. Вона ставала предметом релігійного преклоніння, неї називали Священним Писанням, і разом з тим – об’єктом гумористичних трактувань («Цікава Біблія» Л. Таксиля).

біблійні манускрипти, ЩоДійшли до наших часів, свідчать про те, з яким благоговінням ставилися до них їхні творці, як дбайливо прикрашали сторінки, чеканили плетіння, виготовляли вигадливі барвисті буквици й віньєтки. Це говорить про те, що книга була для них теперішнім безцінним скарбом. Але, поряд із цим, навколо Біблії постійно велася напружена боротьба ідей. Вона ставала мішенню гострої критики й наруги, над нею насміхалися, її «викривали» ідеологи антирелігійної пропаганди. Вона піддавалася посиленому винищуванню: неї знищували всіма відомими способами, палили на багаттях. Але, незважаючи на всі зусилля супротивників, книга не раз виживала й прокладала собі шлях по країнах і материкам

Протягом багатьох століть Книга Книг визначала світогляд людей у Європі. До неї прибігали для виправдання численних політичних і соціальних основ і ідей. На неї посилалися під час Великої селянської війни й Англійський буржуазной революції. Біблійні образи й сюжети давали ґрунт для розвитку мистецтва: іконопису, скульптури, художнього мистецтва, поезії, музики. І до наших днів вона видається на всіх мовах, друкується у вигляді буклетів, брошур, томів, зі скороченнями, коментарями, ілюстраціями й без них. У літературі є незліченна кількість творів, автори яких звертаються до Біблії, беруть за основу сюжети з великої книги, розвивають думки й навчання, подані біблійними персонажами

(function(){