Трагедія доктора Старцева

Колекція творів: Трагедія доктори Старцева

Достоїнство його творчості те, що

Воно зрозуміло й споріднене не тільки

Усякому росіянинові, але й усякому

Людині взагалі. Це головне

Л. Толстой

Антон Павлович Чехов — один із самих популярних прозаїків у світі. У літературу він увійшов як творець до-роткого розповіді. «Лист до вченого сусіда», що з’явилося в тисяча вісімсот вісімдесятому року, розкрило основні грані таланта письменника. Уже в першій розповіді обозначи-лось багато чого з того, що визначить художній стиль Чехова,- схований гумор, стислість і конкретність листа, знання психології людини. При цьому автор розповіді начебто зовсім усунутий — він не вимовляє від себе ніяких слів. Пройде кілька років, і молодий письменник заявить про себе цілим рядом зрілих добутків: «Унтер Пришибеев», «Товста й тонкий», «Смерть чиновника». Взрослел Чехов, і разом з ним ріс, заглиблювався гумор, зливався з го-рестними роздумами про сучасне життя. З Антоші Чехонте поступово формувався майбутній художник, мас-тер слова. У дев’яностих роках розповіді змінилися повестя-мі: «Палата № 6», «Степ», «Дама із собачкою», «Ионич», і в них Чехов залишається вірний своїй манері. У центрі внима-ния письменника психологічна характеристика героя, кото-раю заглиблюється в міру розвитку сюжету. Одним з ярчай-ших добутків цього періоду, на мій погляд, є повість «Ионич». У ній, як у дзеркалі, відбився час і герой, породжений ім. Спочатку Дмитро Ионич Старців з’являється перед нами молодим’ перспективним лікарем, від-дающим увесь свій час роботі. Він поки ще здатний на нерозсудливість, любов, щирість, мрійність. Моло-Дой доктор зачарований Катериною Іванівною Туркиной, » До-Тиком», як неї називають у родині. Вона дуже подобається йому — і зовнішністю, і розумом, і начитаністю, і експрес-сивной грою на роялі. Але до почуття симпатії юнака при-мешивается й тверезий погляд на речі, раціоналізм. При-Ехав робити пропозицію, Старців міркував: «Зупинися, поки не пізно! Чи пари вона тобі? Вона розпещена, каприз-на, спить до двох годин, а ти дьячковский син, земський лікар…» Поки ж. почуття в ньому беруть гору над розумом, він робить пропозицію й одержує відмову, тому що Котик » стре-мится до вищої, блискучої мети», а сімейне життя для неї — добровільне рабство. Одержавши відмову, доктор Старців страждає не стільки через втрату любові, скільки через уязв-ленне самолюбство: «Дня три в нього справа валилася з рук, він не їв, не спав», а потім «…заспокоївся й зажив по-преж-ньому». Ідуть роки, Ионич здобуває вагу й практику, але ні з ким не сходяться близько — обивателі його дратують. Єдиною його пристрастю тепер стало нагромадження грошей. Нова зустріч із Котиком поміняла їхніми ролями. Уже Котик домагається уваги й прихильності доктора, але тільки спогаду про папірці в кишені здатні розбудити в ньому позитивні емоції. Старців став жовчний. Хворі в ньому викликають тільки роздратування. В Ионича пропало всяке бажання допомагати людям, він терпить їх тільки через те, що вони несуть йому гроші

Чехов — майстер деталі. Часом однієї фрази письменника до-статочно, щоб охарактеризувати персонаж. Чого коштують слова «не є такого римського права», повторювані Іваном Петровичем Туркиним рік у рік, і тому ста-новящиеся вульгарними; або гра Котика на роялі сравнива-ется автором з обвалом каменів, що неодмінно хоче-ся зупинити. И читачеві стає зрозуміла вбогість Туркина й причини духовної загибелі доктори. Черствість і вульгарність навколишніх, безглуздість їхнього життя, дріб’язковість прагнень роблять Старцева Ионичем. Цей перехід майже невловимий для навколишніх і для самого Старцева. Але в тім-те й трагедія його. Він черствіє душею, происхо-дит моральна загибель людини, а це, мабуть, пострашнее його фізичної смерті. Але ніякі причини не можуть виправдати героя. Суд над ним відбувся, хоча не сказано було жодного слова обвинувачення

У чому ж полягає феномен Чехова, необикновен-ная популярність його добутків? По-моєму, розгадка криється в дивній живучості характерів, створених письменником. Дотепер ми зіштовхуємося із чеховськими тол-стими й тонкими, зловмисниками, розмазнями й старцевими, що особливо страшно. влада, Що Розтліває, грошей, показана письменником, процвітає в наш час. Вона заміняє собою культуру, освіченість, спрагу зна-ний. Мене вражає прозорливість Чехова, що ще на початку століття побачив зародки нових відносин і показав їх вразвитии.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный софт – сборники сочинений, готовые домашние задания по всем предметам