Тема любові в розповіді А. П. Чехова «Про любов»

Колекція творів: Тема любові в розповіді А. П. Чехова “Про любов»

А. П. Чехов – один з найбільших майстрів коротко-го розповіді. Ніхто не міг так мистецьки, як він, продол-жити тему “маленької людини», його дрібних проблем, побуту, показати глобальну проблему людського буття

Сірість, дріб’язковість, міщанство, “футлярне життя» – все те, що так ненавидів Чехов, непримиренним ворогом чого був, поглинули суспільство кінця XIX століття, проникнули в усі сторони людського життя. Саме цьому посвя-щена трилогія, що складається з розповідей “Людин у футля-ре», “Аґрус», “Про любов».

В останній розповіді Чеховим ставиться вічне питання: що важливіше для людини – особисте щастя або що встояло-ся, звична, часом безглузде життя. Вибір, сде-ланний героями розповіді Алехиним і Ганною Олексіївною, їхня відмова від любові заради повсякденного життя, характеризу-ют погляди всього суспільства того часу

Те, що Алехин і Ганна Олексіївна полюбили друг дру-га, не викликає подиву. Два утворених добрих че-ловека, однаково незадоволених сформованої жиз-нью, не могли не побачити друг у другу близької людини. Але ні в Алехина, ні в Ганни Олексіївни не вистачило мужності відмовитися від звичного укладу, щось змінити в собі. Алехин, людина міський, звичний до спілкування з утвореними людьми, до розумової праці, живе в де-ревне, займається сільським господарством працює в поле разом з мужиками, у нього не залишається часу навіть на читання газет. Спочатку він змушений займатися маєтком, щоб розплатитися з боргами батька, але потім таке життя стає для нього звичної й Алехин не хоче її ме-нять. Тому він відмовляється від любові Ганни Алексєєв-Ни, і в той же час виправдує ця відмова своєї рутин-ний життям: “Вона пішла б за мною, але куди? Куди б я міг повести її? Інша справа, якби в мене було гарне, цікаве життя, якщо б я, наприклад, боровся за осво-бождение батьківщини або був знаменитим ученим, артистом, художником, а то з однієї звичайної буденної обста-новки довелося б захопити неї в іншу таку ж або ще більш буденну». Але ніяких спроб змінити свою “футлярне життя» Алехин не вживає

Ганна Олексіївна нещасна по-своєму: нелюбимий, парфумів-але нерозвинений чоловік, сіре буденне життяя, що не ос-тавляет ніяких вражень, що вгасає, ніким не визнаний-ная краса. В особі Алехина вона знаходить духовно близьку, розуміючу її істоту, але зізнатися йому в любові, а тим більше бути з ним, вона не може: її так само не пускає “футляр».

Про незначність людини перед умовностями суспільства Алехин говорить ще на початку розповіді, коли передає ис-торию любові кухаря Никанора й Пелагії

Пелагія любить Никанора, але не хоче виходити за нього заміж, тому що він п’яниця й “буйної вдачі», вона перед-почитає “жити так». Але Никанор, посилаючись на ” набож-ность» і “релігійні переконання», хоче женитися на Пелагее. Насправді він боїться йти проти підвалин обще-ства й “побожність» його – це страх не перед Богом, а перед людським судом

Людина загнана суспільством в “футляр». І особливо хо-рошо Чехів демонструє це на прикладі Алехина, кото-рий, здавалося б, хоче змінити своє одноманітне життя, вирватися з “футляра», але в той же час не ре-шается розстатися зі спокоєм і зручностями устояного життя

Ганна Олексіївна теж воліє “футлярне» су-ществование й не зважується на зміни. Вона хоче любові, але сіре, звичне життя із чоловіком і дітьми ближче й по-нятнее їй, чим нова, у якій, швидше за все, вона буде відкинута суспільством, що не прощає будь-яких спроб раз-валити існуючі порядки. Ганна Олексіївна злитися через нерішучість і на себе й на Алехина. Вона стано-вится дратівливої й, нарешті, змушена лікуватися від нервової хвороби. Лише майбутня розлука заставля-ет Ганну Олексіївну й Алехина зізнатися один одному в люб-ви, але роблять вони це, розуміючи, що їхнього визнання вже не зможуть нічого змінити

Після від’їзду Ганни Олексіївни Алехин продовжує жити як і раніше, і йому залишається лише шкодувати про несо-стоявшемся щастя

Герої Чехова часто викликають у читачів двояке чув-ство: обурення й жалості. У цьому розкривається вміння письменника зображувати людину у всіх його проявах. Алехина й Ганну Олексіївну не можна однозначно визначити як позитивних або негативних героїв. Складність характерів властива майже всім чеховським персонажам

Тема “футлярного життя» є однієї з основних у творчості А. П. Чехова

Розповіді А» П. Чехова дотепер не втратили своєї гостроти й актуальності. Багато хто з нас живуть у своєму ” фут-ляре» і рідко намагаються щось змінити. Добутку А. П. Чехова змушують задуматися: чи правильно ми живемо й чи дійсно нам потрібна таке життя

(function(){