Своєрідність героїв сільської прози Василя Шукшина

Колекція творів: Своєрідність героїв сільської прози Василя Шукшина

Сільська проза займає одне із провідних місць у російській літературі. Основні теми, які затра-гиваются в романах такого жанру, можна назвати веч-ними. Це питання моральності, любові до природи, доброго відношення до людей і інші проблеми, акту-альние в будь-який час. Провідне місце серед письменників другої половини XX сторіччя займають Віктор Пет-Рович Астафьев (» Цар-Риба», «Пастух і пастушка»), Валентин Григорович Распутін («Живи й помни», «Прощання із Запеклої»), Василь Макарович Шукшин («Сільські жителі», «Любавини», «Я прийшов дати вам волю») і інші

Особливе місце в цьому ряді займає творчість мас-тера народного слова, щирого співака рідної землі Василя Шукшина. Письменник народився в 1929 році, у селі Зростки Алтайського краю. Завдяки своєї ма-лой батьківщині, Шукшин навчився цінувати землю, працю че-ловека на ній, навчився розуміти й почувати сель-скую життя. Із самого початку творчого шляху Васі-Лий Шукшин знаходить нові шляхи в зображенні людини. Його герої незвичні й по своєму социаль-ному положенню, і по життєвій зрілості, і по нрав-ственному досвіду

И як говорив сам Шукшин, його цікавила одна тема: доля російського селянства. Пам’ять, размиш-ления про життя завжди приводили письменника в село, де він бачив «найгостріші схлести й конфлікти». «Сама по-требность узятися за перо лежить, думаю, у душі рас-тревоженной. Важко знайти іншу таку спонукальну причину, що змусить людину, щось знаю-щего, поділитися своїм знанням з іншими людьми», — писав Шукшин

Самобутність цього письменника пояснюється не толь-до його талантом, але й тим, що він з любов’ю й уважени-їм розповів про своїх земляків просту правду. Навер-Ное, тому герой Шукшина виявився не тільки не-знайомим, а почасти й незрозумілим

Шукшин не видумував свого героя, він брав його з життя. Саме тому він безпосередній, по-рій непередбачений: те зненацька подвиг совер-шитий, то раптом утече з табору за три місяці до закінчення строку. Сам Шукшин визнавався: «Мені цікавіше всього досліджувати характер людини — не-догматика, людини, не посадженого на науку пове-дения. Така людина імпульсивна, піддається пори-вам, а отже, украй естествен. Але в нього завжди розумна душа». Герої письменника действи-тельно імпульсивні й природні. Вони гостро й по-рій непередбачен реагують на приниження челове-ка людиною. Серега Безмінів відрубав собі два пальці, коли довідався про зраду дружини («Безпалий»). Образив очкарика в магазині хам продавець, і він уперше в житті напився й потрапив у витверезник («А поутру вони прокинулися…»). Герої Шукшина мо-гут навіть покінчити із собою («Сураз», «Дружина чоловіка в Париж проводжала»), тому що вони не витримай-вают образ, принижень, образи. Найчастіше по-ступки героїв Шукшина визначають найсильніше прагнення на щастя, до твердження справедливо-сти («Восени»).

Василь Шукшин не ідеалізує своїх дивних, «із чудинкой» героїв. Але в кожному з них він знаходить те, що близько йому самому

Сільська проза Шукшина відрізняється глибоким дослідженням російського національного характеру, ха-рактера хлібороба. Він показує, що головне в ньому — потяг до землі. Шукшин говорить, що земля для російської людини — це й джерело життя, і зв’язок поколінь; і рідний будинок, і рілля, і степ. Це та найменша батьківщина з її ріками, дорогами, беско-нечним простором ріллі…

Головним героєм, у якому втілився росіянин на-циональний характер, став для Шукшина Степан Ра-Зин. Саме йому, його повстанню, присвячений роман Васі-Лия Шукшина «Я прийшов дати вам волю». Письменник уважав, що Степан Разін чимсь близький сучасній російській людині, що його характер є вопло-щением національних особливостей нашого народу. І це важливе для себе відкриття Шукшин хотів доніс-ти до читача

Селянство здавна займало в Росії саму головну роль в історії. Не по силі влади, а по ду-ху — селянство було рушійною силою російської історії. Саме з темних, неосвічених селян вийшли й Стенька Разін, і Омелян Пугачов, і Іван Болотников, саме через селян, точніше через кре-пісне право, відбувалася та жорстока боротьба, жертвами якої стали й царі, і частина видатної російської інтелігенції XIX століття. Завдяки цьому добутку, що висвітлюють дану тему, займають особливе місце в літературі. Василь Шукшин зумів з-здать у своїй прозі новий образ селянина. Це че-ловек великої душі, він незалежний і небагато чудако-ват. Ці якості героїв Шукшина й підкуповують нас, коли ми читаємо його добутку. «Якщо ми чим-ні-будь сильні й по-справжньому розумні, так це в доброму вчинку», — говорив Василь Шукшин. Творчість самого письменника наочно доводить це.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный софт – сборники сочинений, готовые домашние задания по всем предметам