Стих пам’яті Висоцького

Усього пяток додав бог до тої цифри 37

П’ять років додав до життя плотської

И в 42 закінчив і Пресли й Дассен

И в 42 закінчив наш Висоцький.

Не потрібний нині револьвер, щоб замовчав поет

Він серцем співав, і серце розірвалося!

Він знав йому до смерті співати, не знав лише скільки років

А залишалося співати таку малість!

Але надворі двадцяте століття залишилося гордо жити

Записаний він на дисках і касетах

А плівки стільки, що якщо розкласти,

Те можна їй обернути планету!

И нехай по радіо повторюють, що вмер Джо Дассен

Мовчать, що вмер наш Висоцький Що нам Дассен?

Про що він співав не знаємо ми зовсім

Висоцький співав про життя нашої скотинячої.

Він співав про те, про що мовчали ми

Себе, спалюючи, співав, Свою більшу совість, у мир обрушивши

По лезу ножа ходив, кричав, хрипів

И різав у кров свою й нашої душі

И цих ран не розрізнити й не перев’язати,

Раптом замовчав — і холодом подуло

Хоч умер від інфаркту він, але можемо ми сказати,

За всіх, за нас скронею він ліг на дуло!

Володимир СОЛОУХИН.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный софт – сборники сочинений, готовые домашние задания по всем предметам