Порівняльна характеристика Базарова й Павла Петровича Кірсанова

Колекція творів: Порівняльна характеристика Базарова й Павла Петровича Кірсанова

Говорячи про задум і мету свого майбутнього произве-дения, Тургенєв визнавався: «Мене бентежив випливаю-щий факт: у жодному добутку нашої литерату-ри я навіть натяку не зустрів на те, що мені чуді-лось усюди». Заслуга письменника полягає в тому, що він перший у Росії підняв цю тему в літературі й уперше спробував створити образ «нового челове-ка», представника різночинців. Двоїсте отно-шение автора до свого героя позначилося в романі, але Тургенєв, незважаючи на суперечливість изобра-женного образа, вірив, що за цими людьми открива-ется майбутнє. «Вся моя повість спрямована проти аристократії як передового класу», — писав він. Роман «Батьки й діти» показує боротьбу мировоззре-ний двох політичних напрямків: дворян-либера-лов і нігілістів-демократів. На протиставленні представників цих напрямків, різночинця База-Рова й дворянина Павла Петровича Кірсанова, пост-роен сюжет роману. Крім цієї основної проблеми, Тургенєв піднімає ряд інших питань, пов’язаних з моральним, культурним, соціально-економичес-кім розвитком Росії в 60-е роки XIX століття

Отже, знову піднімається тема дворянства і його роль у житті суспільства. На думку Павла Петровича Кірсанова, аристократи — рушійна сила обществен-ного розвитку. Їхній ідеал — конституційна монархія, а шлях до ідеалу — ліберальні реформи, гласність, прогрес. На думку Базарова, аристократи не спосіб-ни до дії, від них немає ніякої користі, тому Базарів заперечує здатність дворянства вести Ріс-Цю до майбутнього. Наступне запитання стосується нигилиз-ма, ролі нігілістів у житті. Павло Петрович уважає їх неспроможними «циніками, нахабами й плебеями», вони не поважають народ і традиції, але він утішає себе тим, що їх мало. Базарів вагомо зауважує: «Від копееч-ний свічі Москва згоріла». Що затверджують нигилис-ти? Насамперед необхідність революційних дей-ствий, тому критерієм для них є народна користь. Базарів уважає, що народ поки темний і не-вежественний, він повний забобонів, але все-таки за духом він революційний

Павло Петрович зворушується патріархальності русявий-ского народу, не розуміючи його по суті. Уважаючи себе чи-бералом, він, проте, розмовляючи з мужиком, нюхає англійський тютюн. Це немаловажна риса, ха-рактеризующая його як особистість. Звідси висновок, мож-але сказати, що суперечки велися не по приватних питаннях. Вони стосувалися сьогодення й майбутнього Росії. У всіх суперечках останнє слово залишалося за Базаровим.

Компроміс між героями Тургенєва неможливий, підтвердженням цього є дуель. Головна причи-на, що викликала ненависть старшого Кірсанова до База-Рову, полягала в тім, у чому він навряд чи визнавався навіть самому собі: Базарів перекреслював все його життя. Павло Кірсанов думав, що веде життя бла-городную, що він гідний поваги. А з погляду Базарова його життя безглузде

Розбіжність у поглядах головних героїв заключа-ется в їхній біографії. Павло Петрович — син генерала, блискучий офіцер, що розтратив всі свої ду-шевние сили в погоні за улюбленою жінкою. Коли вона вмерла, він покинув світло, залишив кар’єру й посе-лився в брата, щоб доживати своє століття. Він намагається внести зміни у свій маєток і господарство, уважає себе лібералом тільки тому, що в їхньому маєтку не б’ють кріпаків батогом, але він не в змозі зрозуміти вимог нової епохи, погляди молодого покоління йому глибоко далекі

Про минуле Базарова ми знаємо мало, але розуміємо, що шлях його — це типовий шлях разночинца-тру-женика. Роки упорнейшего праці зробили його образо-ваннейшим людиною. Він з гордістю заявляє: «Мій дід землю орав». Батьки Базарова дуже релігійні, інтереси їх обмежені. Базарів вос-питивал себе сам. Скільки забобонів, скільки звичок, що вкоренилися з дитинства, повинен був по-бороти Євгеній, щоб себе виховати. Базарів — че-ловек сильний по розуму й характеру. Чимало таких Ба-Зарових знала Росія: адже й Бєлінський, пам’яті до-торого присвячений роман, і Добролюбов пройшли важку життєву школу

Брати Кірсанови — аристократи. Тургенєв писав: «Вони кращі із дворян — саме тому вони вибра-ни мною, щоб довести їхню неспроможність». Дуже гірко, що їхнє життя проходить настільки никчемно, хоча вони мають безсумнівні достоїнства. Павло Пе-Трович дуже шляхетно ставиться до брата, до Фенечке, він чесний, постійний у любові, розуміє мистецтво. Микола Петрович, його брат, дуже чуйна людина, вона доброзичливий, м’якосердий, захоплюється музикою, але життя його одноманітне й нудна. Базарів вносить свіже повітря в «родове гніздо» Кірсанових. Евге-Ний з’являється перед нами як людина нового поколе-ния, що прийшло на зміну «батькам», не здатним вирішити основні проблеми епохи

Добролюбов писав про людей базаровского типу ще до появи образа Базарова, затверджуючи, що вони ре-шаются «ступити на дорогу нещадного заперечення для відшукання чистої істини». Їхня кінцева мета — це «приношення можливо більшої користі человече-ству». Формування їхньої ідеології не обходилося без крайностей, вони вірили винятково в науку, але саме вони рухали прогрес Вроссии.

Закінчити твір мені хотілося б словами:

Конфлікт «батьків» з «дітьми» —

Застава тих безперервних змін,

У які щось шукає Бог,

Граючи зміною поколінь

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный софт – сборники сочинений, готовые домашние задания по всем предметам