«Петро I» А. Н. Толстого — історичний роман

Колекція творів: «Петро I» А. Н. Толстого — історичний роман

Історичний роман «Петро I » — це неисчерпае-мий джерело докладних і дуже цікавих відомостей про петровском часу, про соціальні конфлікти, госу-дарчих і культурних реформах, про побут, вдачі й людей тої бурхливої епохи. І що важливіше всього — це джерело образних подань про давно збігле життя, жвавої щедрим і життєрадісним талан-тім. Печатка неповторного таланта письменника лежить на всьому оповіданні про епоху Петра, тому разом з історичними знаннями й безпосередньо художе-ственними враженнями від роману в нас складає-ся яскраве подання про самого письменника, його творчес-якої особистості, про особливості його підходу кжизни.

Продовжуючи традиції великій росіянці литерату-ри, Олексій Толстої створює історичний роман, у якому органічно сполучаються історична правда (факти, події, справжні герої історій) з художнім вимислом. У долі вимишленно-го героя, рядової людини зображуваної епохи ви-ражаются її основні конфлікти, дух суспільної боротьби, зміст ідейного життя. Зображуючи жиз-ненное поводження й внутрішній мир цього героя, писа-тель найбільше повно й вірогідно передає дух вре-мени.

Історична правда й могутня фантазія письменника, з’єднавшись, створюють ілюзію повного життя давно минулого часу. Особистість Петра виявилася чрез-вичайной і сама по собі стала впливати на епо-ху. Петро стає центром додатка дію-щих сил, виявляється на чолі боротьби між помест-ним дворянством і буржуазією, що народжується. Епосі потрібний така людина, як Петро, і він сам шукав застосування своїм силам. Тут була взаємодія

Звичайно, він один нічого зробити не міг, довкола нього накопичувалися сили. Дія роману розгортається на величезному просторі: це Росія від Архангельська до Чорного моря, від західних рубежів до Уралу, це і європейські міста, де побував Петро. Повествова-Ние охоплює целую епоху, обмежену діяльно-стью головного героя роману — Петра

Письменник показує Петра протягом 25 років. У романі зображені основні події того часу: повстання в Москві 1682 року, правління Софії, похід російської армії в Крим, втечу Петра в Трійці-Сергієвську лавру, падіння Софії, боротьба за Азов, путеше-ствие Петра за кордон, стрілецький бунт, війна зі шведами, підстава Петербурга. Історична доля головного героя визначила побудову роману. Однак ще до появи Петра ми вдивляємося в картини життя допетровській Русі

Історична неминучість перетворень оче-видна. Усе чекаючи корінних змін у житті. Це відчувається насамперед у глухому невдоволенні селян, дрібнопомісного дворянства, бояр, стрілець-ких загонів. Виникає питання, хто ж зможе сдви-нуть із місця вікові підвалини російської старовини. Ні З-Фья, ні царевич Іван, ні Василь Голіцин не спо-собни на це. Особливо значно, з погляду художнього розкриття ролі особистості в історії, протиставлення Василя Голицина Петру. Про-Свещенний мрійник, Голіцин у своїх произведе-ниях про ідеальний державний і суспільний устрій передбачив багато ідей Петра. У посто-янном протиставленні Голіцину й Софії писа-тель малює Петра, що росте й мужніє в іграх потішного полку в глухому куточку заміського Преоб-Раженского палацу. Письменник показує, як исто-рия «вибирає» Петра, як історичні обстоятель-ства формують ті якості його особистості, які необхідні діячеві, що впливає на хід историчес-ких подій

Письменник відтворює життєві зв’язки й про-тиворечия всіх класів суспільства. Селяни, бояри, купці, опозиційні стрільці, розкольники й сол-дати, духівництво й придворні петровского време-не оживають під пером чудового художника. Центром своєрідного притягання є Петро і його найближчі соратники: князь Ромодановский, купці Бровкин, Елгулин, адмірал Головнін, Алек-Сандр Меншиков, Лефорт і інші. Але з поля зре-ния письменника не випадає й рядова людина, чоло-вік праці. Письменник показує творчий геній російського народу, без якого були б неможливі ніякі перетворення. Відтворюючи вигляд Пет-Ровской епохи, письменник не обмежується обобща-ющими картинами життя, праці й страждань народу. Роль народу в петровских перетвореннях раскри-та в романі значно глибше й багатобічне. У тісноті численних персонажів не губляться образи простих людей з народу, умільців, труже-ников. Золоті руки, кмітливість, тонке художній-ное чуття цих умільців створювали чудеса техніки й мистецтва, убивали перші палі для майбутньої рос-сийской столиці

Олексій Толстої показує вільнолюбного русявий-ского людини, що шанує пам’ять Степана Разіна, не схиляє голови перед гнобителями. Нарікали уг-нетенние селяни, вони збиралися в розбійницькі зграї й ішли в ліси, приєднувалися до расколь-никам, у пошуках волі йшли на Дон. Але в отноше-нии народу до царя є й інше: нарікаючи й засуджуючи пануючи-«мироеда», «антихриста», прості люди бачать у ньому пануючи-реформатора, не по-царському працьовито-го, допитливого, простого в обігу, відважного в бої. Не випадково письменник зводить своїх героїв з народу з Петром. Ці зустрічі й розмови пануючи з людьми праці відкривають його відношення до своє-му власному народу

У широкому епічному розмаху оповідання про Росію епохи Петра відчувається позиція письменника-оповідача, що говорить від імені народу, оценива-ет минуле з погляду народу. Саме ця позиція красномовно свідчить про те, що розповідь про Пе-Тре і його часу в романі — це справедливий і объ-ективний суд народу над історією. Правдиве изобра-жение ролі народу в корінних перетвореннях русявийі-ской життя при Петрові I і портрети, що запам’ятовуються, героїв, численні епізоди й масові сцени з-здают неповторну картину Петровской епохи. Зле-Жественним майстерністю письменника, самобутністю його таланта роман завоював саме широке визнання в на-ший країні

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный софт – сборники сочинений, готовые домашние задания по всем предметам