Масляниці дочекались хлопці та дівчата

Останній день зими! Майдан городища святково вирує, гуде, веселиться і розважається.

Посеред майдану розташована головна сцена. По периметру – ярмарок, ігрові майданчики, гостинний стіл. Навкруги відчувається присмак гарного настрою та смак млинців і вареників. Атмосфера свята насичена і наскрізь іонізована людським теплом, добром і щедрістю. Все і всяк усміхається! Все і всяк радіє! Все і всяк в очікуванні приходу весни!

(Лунають позивні свята. На сцені з’являються ведучі).

Ведучий. Мир і тепло вам, люди добрі!

Ведуча. Зі святом вас всіх!

Ведучий. Ось і настав час, коли зима, нарешті, вичерпала себе. Всі ознаки, як на долоні. На календарі березень! Байбак своє слово сказав! День довший! Сонце грайливе! Струмки дзюрчать! Весна!!! Так, зима ще може огризнутися, та головну пісню вона вже відспівала!

Ведуча. Аж не віриться, ще зовсім, зовсім трішечки і все! Все зима! Все! Ми кажемо тобі за все велике людське спасибі і прощай! Душа жадає нового! Вибач, їй вже набридла твоя чарівна монотонність і одноманітність! їй вже хочеться тепла і любові, хочеться розмаю трав, шелесту листя, полону пахощів, щебету птиць! Нам всім вже хочеться весни!

Ведучий. Людоньки! Так щоб весна нас всіх почула, всі разом покличемо, хай прийде нарешті весна! Весна, чуєш? Приходь!

Ведуча. Хай буде Весна! (Лунає пісня).

Ведучий. У мене таке враження, весна ось-ось прийде, а у нас, як кажуть, не всі вдома. Вона на поріг, і. що їй казати? Покуняй трошки?! Кричіть, дзвоніть, репетуйте… Давай, народ! Не городами, а вбрід! На майдані гульня! Тут зібралась вся рідня! Це ж не батька лупцювати! Весну треба зустрічати! Всіх до купи! Всі ж всіх знають! Тут танцюють! Тут гуляють! Щоб скоріш настав розмай! Щоб був гарний урожай! Якщо десь там хто нудьгує, хай сюди мерщій прямує. Кличте всіх! Скоро з’явиться весна! Ура!!! (Концертний номер).

Ведучий. …Дивлюсь зараз на майдан – душа співає! Яке свято!

Ведуча. О! А як колись уміли гуляти. Масштабно, гучно, гостинно, щиро, весело! З піснями, танцями, забавами, хмільним медом, приказками і з прислів’ями! Гуляли так, що потім цілий рік про це згадували!

Ведучий. Ой, ну а згадували уже ж так, що і ми тепер знаємо, як вони тоді гуляли! І гріх, я вам скажу, порушувати традицію!

Ведуча. Тож повеселімося не гірше! Повеселімося від душі, від щирого серця! Від самісінького «від», до самісінького «до»! Ведучий. Зі святом вас! І хай буде весело! Ведуча. Хай буде весна! (Маленький концерт).

Ведуча. Як по природі годиться, як у народі водиться, дорогу весні Масляна прокладає. Який настрій у Масляної, з тим і весна приходить. А який настрій у нашої Масляної? (Лунає музика. На сцені з’являється Масляна). Масляна.

    Добрий день і гожий час!

    Нехай сонце гріє вас!

    Хай добро вам в гості ходить

    І гостинці до вас водить!

    Хай в сім’ї все буде клас,

    Без прибільшень і прикрас!

    На безвихідь – буде лаз!

    А в коморі – все гаразд!

    Кожен день хай веселиться!

    А життя вам всім маститься! (До ведучої).

    Все! Збираймо весь народ

    На весняний хоровод.

    Лунає пісня.

    Масляна і ведуча розпочинають хоровод.

    Маленький концерт.

    Хоровод кружляє майданом.

    Лунають характерні зимі шуми.

    На сцені з’являються Зима і Кікімора).

Зима. Святкують?

Кікімора. Святкують, святкують.

Зима. Веселяться?

Кікімора. Веселяться, веселяться.

Зима. Весну зустрічати зібрались?

Кікімора.Її, її окаянную.

Зима. Не вийде!

Кікімора. Не вийде, не вийде. А як?

Зима. Хто ще за нас?!

Кікімора. Я.

Зима. За нас завжди лютий Мороз,

Сніжний Вітер і бабуся Завірюха…

Та за таких сил ми ще повоюємо!

Кікімора. Повоюємо, повоюємо. Мені самій вже страшно! А з ким?

Зима. Тільки все розпочнеться, решта самі підтягнуться!

Кікімора. Так я вже тут.

Зима. Ну, сестро, постривай! (Піднімає до гори руки і починає заклинання). Я Зима! Цариця всюди! Мій наказ хай чути буде. Коло часу – зупинись! Сила холоду вернись! Хай мороз всім володіє. Завірюха кругом виє. Хмари хай вершать процес, И сонце згине із небес! Сніг нехай випаде повсюди. Про тепло забудуть люди. День скасую – буде тьма! На землі життя віднині -. Це є вічна мерзлота! Все сказала! А відтак,

Що тепер я повеліла,

Хай завжди все буде…

(Лунає грім. На сцені з’являється бог Сонця Ярило). Ярило. Так. Ти що тут коїш?

Зима. Не встигла.

Ярило. Знову за старе?

Кікімора. Ой! Сам Ярило!

Ярило. Ніяк не угомонишся!

Кікімора. Ми, теє то, як його. Ну, оце. А тут таке…

Ярило. Знову на святе зазіхнула!

Зима. Я справедливість відстоюю.

Ярило. Та тобі влада розум затьмарила! Життя – це рух! Життя без руху не буває!

Кікімора. Ой, який ви розумний!

Ярило. Справедливості захотіла?! Так життя на землі – це і є справедливість! Все. Годі. Ти свою роботу вправно зробила. Настав час владу весні передавати.

Зима. Очі мої б її не бачили!

Кікімора. Уявляєте, а ми тут таке, ну ого-го. Ну, все, все. Мовчу.

Ярило. Жезл влади при собі?

Зима. При собі, при собі.

Ярило. Тоді почнемо. (Піднімає догори посох). Я обряд зроблю, як треба, І взиваю сили неба. Голос мій, як грім, хай буде, Щоб почули звістку люди. Посох влади підіймаю І наказ повідомляю. Все! Закінчилась зима! Хай тут з’явиться весна!

(Лунає лірична музика. На сцені з’являється Весна).

Весна. Доброго дня, Ярило!

Ярило. Доброго дня, Весно!

Весна. Доброго дня, сестро!

Зима. І тобі не хворіти!

Весна. Доброго дня, люди добрі!..

Кікімора. А ми тут вас, ну теє того, що трохи чуть не ого-го!

Ярило. Що ж, Зима свою роботу вправно виконала, тепер тобі, Весно, за діло пора братися. Земля і люди вже чекають на твою милість і ласку. Приймай владу! (Бере в Зими жезл і передає його Весні). А щоб ця дія не мала зворотного ходу, підпалимо зараз Марену.

Зима. Цього знущання моя сутність вже не витримає!

(Зима залишає сцену.

Кікімора вагається, а потім все ж біжить за Зимою).

Ярило. Хай Марену сьогодні запалить найдостойніший!

(Лунає музика. Підпалюють Марену).

Ярило. Хай цей вогонь стане початком весняного потепління. Тепер володарюй, Весно, по праву, закону і без зворотної дії. Кажи, Весно, свій перший наказ.

Весна.

    Віднині хай всі знають люди,

    Тепер тепло повсюди буде!

    Сніг зійде і забарвить розмай,

    Хай буде гарний урожай. (Лунає лірична музика весни).

    Хай завербує озеро, хай березіє гай,

    А зелень буде радісна і чиста.

    Я на далекий синій небокрай

    Хмаринку кину, як намисто.

    Весніє небо хай і трав’яніє луг,

    Кульбабіють горбочки і узгір’я,

    Хай день стомившись від турбот,

    Цілує тихе надвечір’я.

Ведуча. Весна прийшла, тепло принесла! Радіймо! Веселімося! Розважаймося! (Всі виходять зі сцени. Лунає пісня).

Ведучий. У кожному народному святі є свої особливості. Кожне свято відбувається за своїми, тільки йому притаманними, правилами і вимогами. Особливість сьогоднішнього нашого свята – у ньому просто немає винятків. Це свято для кожного і всіх! Весна для всіх одна єдина!

Ведуча. Зі святом вас! Весна прийшла! Пригощаємо всіх! (Виступ танцювального ансамблю).

Ведуча. Сьогодні на нашому святі мер. (Під музичний супровід виходить мер. Привітальне поздоровлення мера. Концертна програма).

Ведучий. Яка краса на душі! Ляпота!!! Три довгих, предовгих місяці ми терпляче на неї чекали, і вона, нарешті, прийшла! Зима, як скаженіла від завидок баба, правда, ще викабенюється, та факту дійсності це вже не завада. Весна відсьогодні в самісінькому нашому серці. Подивіться навкруги – всі невимушено один одному, усміхаються. Майдан по-весняному гуде, веселиться, розважається! А яка святкова атмосфера біля гостинного столу! Подивишся наліво – лапаті пики млинців грайливо усміхаються вам у маслі! Подивишся направо – пихаті вареники розляглись і ніжаться у сметані! І те, й інше немов благає вас: візьми мене, тільки мене! І ви, без зайвих вагань, берете в одну руку те що справа, в іншу – те що зліва, вправно і без перешкод підносите це до жертвенної печери, без зусиль проштовхуєте в її гирло і залюбки чекаєте, поки воно стає вам рідним! Лише після цього благословляєте подальшу ходу, щоб воно упало на глибинне дно і стало вам невід’ємним! Від такого задоволення співати хочеться! І хто мені тепер заперечить, чим це не весна! Так що зі святом вас! З весною! Відпочивайте зі смаком, і хай вам у цьому, і не тільки, побільше щастить!

(Виступ ансамблю народного танцю. Розважальна ігрова програма. Концертна програма).

Ведуча. Години. Хвилини. Секунди. Вони невблаганно летять вперед, перетворюючи мить на спогади.

Ведучий. Ось і наш концерт, на жаль, це вже спогади.

Ведуча. Ми будемо раді, якщо сьогоднішній день став для вас дійсно святом, а після наших виступів у вашій душі не залишилося ні однієї зморшки смутку!

Ведучий. Щастя вам, радості, любові, весни в будь-яку пору року.

Ведуча. Зі святом вас!

Ведучий.

    З весною!

    Іди, зимо, та й до Столина,

    Гей, гей, та й до Столина.

    Бо вже ж ти нам надостоїла,

    Гей, гей, надостоїла.

    Іди, зимо, та й до Кучина,

    Гей, гей, та й до Кучина.

    Бо вже ж ти нам,

    Гей, гей, надокучила.

    Іди, зимо, та й до Кракова,

    Гей, гей, та й до Кракова.

    Бо вже ж ти нам, одинакова,

    Гей, гей, одинакова.

    Масляна, оце я йду,

    Загубила алу ленту да й не знайду. Гу!

    А хлопці ідуть та регочуть,

    За собою алу ленту да й волочуть. Гу!

    Масляна, оце я йду,

    Загубила білий фартух да й не знайду. Гу!

    А хлопці ішли да й фартух знайшли,

    Я просила, голосина – вони не дали. Ну!

    Великого посту дожидаю

    -Протягнися, піст, як заячий хвіст. Гу!

    Протягнися, піст, як заячий хвіст,

    А ти, моя Масляна, воротися. Гу!

    А ти, моя Масляна, воротися,

    М’ясоїд пройшов – не женився. Гу!

    (2.)…дай ре-го-чуть…

    М’ясоїд пройшов – не женився,

    Як собачий хвіст, волочився. Гу!

    Масляна, яка ти нудна,

    Якби тебе да сім неділь, а посту одна! Гу!

    Да було би Масляній да сім неділь,

    А остався Масляній да один день. Гу!

    Масляна, воротися

    Та й до Великодня протягнися. Гу!

    А од Великодня та й до тепла,

    А од тепла та й до Петра. Гу!

(function(){