Любов до людини, до рідної землі — основа лірики И. А. Буніна

Колекція творів: Любов до людини, до рідної землі — основа лірики И. А. Буніна

Любов до людини, до рідних місць — основний напрямок у поезії чудового російського письменника И. А. Буніна. Найважливішим мотивом лірики по ця є перевага природного буття над громадським життям. «Змінити суспільство до промінь-шему можна лише через зближення із природою, до-торая є джерелом морального возрож-дения людей», — саме так уважав великий поет

Дуже багато віршів И. А. Бунін присвятив такому високому почуттю на землі, як любов. У своєму вірші «И квіти, і джмелі, і трава, і колосся…» поет показує природу, що так дорога серцю кожної людини:

И квіти, і джмелі, і трава, і колосся,

И лазур, і полуденна спека…

Строк настане — Господь сина блудного запитає:

» чиБув щасливий ти в житті земний?»

И забуду я все — згадаю тільки от ці

Полеві квіти меж колось і трав

И від сладостних зліз не встигну відповісти,

До милосердних колін припавши…

Бунін — чудовий майстер поезії, вірші до-торого малюють не вигаданий, а справжній мир, повний високого почуття — любові. Його вірші пре-червоні своєї дивної, неправдоподібної точ-ностью. У них ми попадаємо в багатобарвний, радост-але-яскравий мир природи. И. А. Бунін показує й любов до пташиних зграй, і любов до неба, до степу, до сонця. Все це- любов до своєї рідної землі, любов, що поет зміг передати в прекрасні віршах

В одному з таких віршів Бунін призна-ется, як близький йому запах конвалії:

И навік зріднився із чистої,

Молодою моєю душею

Волого-свіжий, водянистий

Кислуватий захід твій!

Тут три визначення заходу, замість яких запропонувати три інших зовсім неможливо. І отут ми бачимо, з яким почуттям і як поет отно-сится до улюбленої природи, у цьому випадку до лан-дихаю, запах якого так доріг людині

Поет любить навколишній світ і цінує його красо-ту. У віршах він підбирає слова, які створюють звуковий образ того головного, про що він пи-шет. Коли ми читаємо вірш, те чуємо, наприклад, дзижчання жука:

Шерех жесткокрилий —

И дрімотний жук

Потягнув сумовитий,

Але спокійний звук…

У цьому вірші письменник теж дав нам по-нять, як дорога для нього природа, рідна земля

У своїх віршах И. А. Бунін виступає ве-ликим життєлюбом. Любов для нього — священне почуття, стан його душі. Поет показує й лю-бовь людини до людини, і любов до природи, кото-раю зробила його насправді щасливим. У стихо-утворі «Дитинство» Бунін радий усьому, що відбувається, у нього веселий, радісний настрій:

Чим жарче день, тим сладостней у борі

Дихати сухим смолистим ароматом,

И весело мені було поутру

Бродити по цих сонячних палатах!

Любов і ще раз любов — вічна тема, підлоги-чившая настільки зворушливе й прояснене вопло-щение в лірику Івана Олексійовича Буніна, хвилю-ет нас і сьогодні.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный софт – сборники сочинений, готовые домашние задания по всем предметам