Композиція роману «Герой нашого часу» і її роль у розкритті особистості Печорина

Колекція творів: Композиція роману «Герой нашого часу» і її роль у розкритті особистості Печорина

Основне завдання, що стояло перед М. Ю. Лермонтовим при створенні роману «Герой нашого часу», — намалювати образ свого сучасника, «яким він його розуміє й… часто зустрічав». Людина цей мислячий, що почуває, талантли-вий, але не зумів знайти гідне застосування своїм «силам неосяжним». Роман складається з п’яти частин, дія в яких відбувається в різний час, у різних місцях. Ме-Няются діючі особи, міняються оповідачі, від імені яких ведеться оповідання. За допомогою цього творчес-кого прийому авторові вдається дати різнобічну характерис-тику своєму головному героєві. В. Г. Бєлінський назвав таку композицію роману «п’ятьома картинами, вставленими в одну раму».

Якщо ми будемо розглядати причинно-тимчасову пос-ледовательность дії роману (фабулу), те побачимо її такий: Молодий офіцер їде в службових справах на Кавказ. По дорозі він зупиняється в Тамані. Там відбувається його зустріч із контрабандистами, його обкрадають і навіть пита-ются утопити. (Повість «Тамань».)

Приїхавши в Пятигорск, герой зіштовхується з «водяником про-ществом». Зав’язується інтрига, що послужила приводом для дуелі. За участь у дуелі, у якій гине Грушницкий, Печорина відправляють служити в міцність. («Князівна Мері».)

Під час служби в міцності Печорин умовляє Азамата украсти для нього Белу. Коли Азамат привозить свою сестру, Печорин допомагає йому украсти-карагеза, коня Казбича. Казбич убиває Белу. (Повість «Бела».)

«Якось раз трапилося (Печорину) прожити два тижні в козачій станиці». Тут герой перевіряє на практиці теорію зумовленості, долі. Він з ризиком для життя розору-жает п’яного козака, що незадовго до цього вбив чола-століття. (Повість «Фаталіст».)

Багато пережив, разуверившийся у всім Печорин від-правляется подорожувати й умирає в дорозі. (Повість «Максим Максимич».)

Прагнучи розкрити внутрішній мир героя, автор відмови-вается від собитийного порядку викладу. Сюжет роману порушує хронологічний хід подій. Повести расположе-ни в наступному порядку: «Бела», «Максим Максимич», » Та-Мань», «Князівна Мері», «Фаталіст».

Така побудова роману дозволяє поступово знайомити читача з героєм, з його внутрішнім миром

В «Беле» ми бачимо Печорина очами Максима Максимича, старого офіцера. Це таки поверхневий опис характеру героя: «Славний був малий… тільки трошки дивний. Адже, наприклад, у дощик, у холод цілий день на полюванні; усі змерзнуть, утомляться — а йому нічого. А інший раз сидить у себе в кімнаті, вітер пахне, запевняє, що про-студился; ставнем стукне, він здригнеться й сполотніє; а при мені ходив на кабана один на один…»

В «Максимі Максимиче» Печорина описує проїзний офіцер, людина, що по своєму культурному рівні близький Печорину. Тут ми бачимо досить докладний по-ртрет з деякими психологічними зауваженнями. По-ртрет займає півтори сторінок тексту. Тут автор нари-сунув фігуру, ходу, одяг, руки, волосся, шкіру, риси особи. Особлива увага він приділяє опису очей героя: «…вони не сміялися, коли він сміявся!.. Це ознака або зла вдача, або глибокого постійного смутку. Через напівопущений-них, вій вони сіяли якимось фосфоричним блиском… Те не було відбиття жару щиросердечного або граючого вооб-ражения: те був блиск, подібний блиску гладкої сталі, ос-лепительний, але холодний…» Портрет настільки красноре-чив, що перед нами встає зримий образ людини, що багато пережив і спустошеного

У трьох повістях, що залишилися, розповідь ведеться від першої особи. Автор просто публікує журнал Печорина, тобто його щоденники. У них характер героя дається вразвитии.

Щоденники починаються з Тамані, де ще зовсім молодий, герой переживає романтичну пригоду. Він повний життя, довірливий, цікавий, жадає пригод

В «Князівні Мері» ми зустрічаємо людину, здатного на самоаналіз. Тут Печорин характеризує себе сам, він объ-ясняет, як сформувалися в нього дурні властивості: «… та-кова була моя доля із самого дитинства! Усі читали на моїй особі ознаки дурних властивостей, який не було; але їх перед-думали — і вони народилися… я став потайливий… я став злопа-мятен… я зробився заздрий… я вивчився ненавидіти… я почав обманювати… я зробився моральним калікою…»

У ніч перед дуеллю Печорин запитує себе: «навіщо я жив? для якої мети я народився?… А, вірно, вона существова-ла, і, вірно, було мені призначення високе, тому що я почуваю в душі моєї сили неосяжні…» Це розуміння свого призначення в житті за кілька годин до возмож-ний смерті є кульмінацією не тільки повести » Княж-На Мерь», але й усього роману «Герой нашого часу». В «Князівні Мері» автор, може бути, уперше в росіянці літі-ратуре дав найглибший психологічний портрет свого героя

Повість «Фаталіст» несе на собі печатка філософського міркування Лермонтова про долю. Його герой болісно шукає відповідь на питання: чи можна змінити долю? Він испи-тивает свою долю. Йому ніхто не наказував обеззброювати вбивцю, і взагалі не його ця справа. Але він хоче перевірити, чи залежить що-небудь від людини? Якщо сьогодні йому предоп-ределено залишитися живим, то він залишиться живим. І ніщо не зможе змінити це приречення. Тому він іде на смертельно небезпечний експеримент і залишається живий

Таким чином, розташування повістей у романі не в хро-нологическом порядку дало можливість авторові більше глубо-до розкрити особистість свого героя. У цілому «Герой нашого часу» є соціально-психологічним романом. Од-Нако частини, з яких він складається, у відповідності зі стояв-шими перед автором соціально-психологічними завданнями, тяжіють до самих різних жанрів. Так, «Белу» можна на-кликати романтичною повістю, «Максима Максимича» — пу-тевим нарисом, «Тамань» — пригодницькою розповіддю, «Князівну Мері» — ліричним щоденником, «Фаталіста» — філософською новелою

Отже, в «Герої нашого часу» композиція є одним із самих активних елементів відтворення історії душі людської. Принцип хронологічної последова-тельности замінений психологічною послідовністю «дізнавання» героя читачем

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Школьный софт – сборники сочинений, готовые домашние задания по всем предметам