ІМОВІРНІСТЬ ВИПАДКОВОЇ ПОДІЇ

Будь-яка наука, що розвиває загальну теорію якого-небудь кола явищ, містить ряд базових основних понять. У геометрії – це поняття крапки, прямій, лінії, у механіку – поняття сили, маси швидкості, прискорення. Природно, що не всі основні поняття можуть бути повністю визначені, тому що “визначити” поняття – значить звести його до інших, більше відомим. Очевидно, процес визначення одних понять через інші повинен десь кінчатися, дійшовши до самих первинних понять, до яких зводяться всі інші й котрі самі не визначаються, а тільки пояснюються. Такі поняття існують і в теорії ймовірностей. Розглянемо деякі з них

Під експериментом (випробуванням, досвідом) ми будемо розуміти деяку відтворену сукупність умов, у яких спостерігається те або інше явище, фіксується той або інший результат. Помітимо, що “досвід” не обов’язково повинен бути поставлений людиною; він може протікати незалежно від нього; при цьому людина виступає в ролі спостерігача або фіксатора происходящего від його залежить тільки рішення, що саме спостерігати і які явища фіксувати

Якщо результат експерименту варіюється при його повторенні, говорять про досвід з випадковим результатом. Саме такі досвіди ми будемо тут розглядати й додавання “з випадковим результатом” для стислості опускати. Той факт, що при повторенні досвіду його основні умови зберігаються, і, виходить, ми вправі очікувати стійкості частот, теж не буде щораз обмовляти

Випадковою подією ( або, коротше, просто подією ) називається всякий факт, що у досвіді з випадковим результатом може відбутися або не відбутися. Події ми будемо позначати більшими буквами латинського алфавіту

Для приклада розглянемо кілька подій

1. Кидання монети; подія A – поява герба

2. Кидання трьох монет; подія B – поява трьох гербів

3. Передача групи з n сигналів; подія C – перекручування хоча б одного з них

4. Постріл по мішені; подія D – влучення

5. Виймання навмання однієї карти з колоди; подія Е – поява туза

6. Той же досвід, що в прикладі 5; подія

(function(){