Чернишевський Н. Г. – Особлива людина Рахметов

Чернишевський створював свій роман «Що робити?» в епоху підйому революційного руху в Росії. Герой роману Рахметов, як ніхто іншої, підходив для революційної діяльності. Рахметов відрізняється твердістю, аскетизмом, залізною волею, ненавистю до народних гнобителів. Недарма вождь більшовиків В. И. Ленін ставив цього літературного героя в приклад своїм соратникам, говорячи, що тільки з такими людьми можливий революційний переворот Вроссии.

Що ж це за особлива людина, що залучає й у наші дні увага тих, хто жадає соціальних потрясінь заради загального добра? По походженню Рахметов – дворянин. Його батько був дуже багатою людиною. Але привільне життя не удержало Рахметова в маєтку батька. Він виїхав із провінції й надійшов на природний факультет Впетербурге.

Без праці Рахметов зблизився в столиці із прогресивно мислячими людьми. Випадок звів його з Кірсановим, від якого він довідався багато нового й передового в політичних відносинах. Він став запоєм читати книги. Створюється враження, що він відміряв собі часовий відрізок і точно в нього уклався. Уже через півроку Рахметов відклав книги й сказав: «Тепер читання стало для мене справою другорядним; я із цієї сторони готовий для життя» . У цих словах героя можна розглянути щось вихідне за рамки нормально, що розвивається людини

Рахметов почав привчати свою фізичну сутність підкорятися духовної, тобто став наказувати сам собі й цим наказам виконувати точно й у строк. Далі він став загартовувати організм. Брався за найважчу роботу. Був навіть бурлакою

Все це він проробляв, готуючись до великих революційних справ. Йому блискуче вдалося створити себе потужним фізично й твердим духовно людиною. Рахметов фанатично випливав обраним раз і назавжди шляхом. Він їв тільки те, що їли прості люди, хоча мав можливість харчуватися краще. Пояснював він це просто: «Так потрібно – це дає повагу й любов простих людей. Це корисно, може придатися». Видимо, щоб підкреслити його крайню революційність, Чернишевський примусив свого героя відмовитися й від особистого людського щастя заради ідеалів революційної боротьби. Рахметов відмовився від одруження на багатій молодій удові. Пояснив він це так: «Я повинен придушити в собі любов; любов до вас зв’язала б мені руки, вони й так не швидко розв’яжуться в мене – уже зв’язані».

Письменник-Демократ, Чернишевський в образі Рахметова зобразив революційного вождя, особливу людину. Про таких людей автор писав: «Це колір кращих людей, це двигуни двигунів, це сіль солі землі».

Але час показав неспроможність більшовицьких ідей. І тепер мені ясно, чому вожді Жовтневого перевороту обрали Рахметова своїм ідеалом. Вони розвивали ті рахметовские якості, з якими їм було зручно робити жорстокі справи: не жалували себе, а тим більше інших, виконували накази з льодовою бездумною чіткістю залізного двигуна, ставилися до інакомислячих, як сверхчеловеки до недолюдин. У результаті Росія була залита кров’ю, а мир був вражений жорстокістю революційних дій

Наше суспільство знову на шляху до цивілізованого майбутнього. І особисто я мрію про те, щоб у цьому нашім майбутньому було поменше «особливих» людей, а побільше звичайних: добрим, усмішливим, живучим своїм життям. Я хочу, щоб таке майбутнє стало дійсністю

(function(){